Доповідь на тему:

«Національно-патріотичне виховання

- одне із головних завдань класного керівника»

Підготувала :

Солдатенко І.О

Національно-патріотичне виховання-

одне із головних завдань класного керівника

Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. Навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну,незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру

й злагоди в суспільстві.

Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.

Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню

народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає

трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості,розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини.

Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість,

спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще.

  Для формування такої свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система патріотичного виховання,яка практично за останній рік сформувалася в нашій школі. Опрацювання та аналіз наукової психолого-педагогічної літератури свідчить, що проблема патріотичного виховання учнів 5–9 класів у позаурочній діяльності є актуальною і мало розробленою в теорії та методиці  виховання. На думку В. Сухомлинського, А. Макаренка та інших, патріотичне виховання, як складова національної системи виховання, завжди було і є одним із найважливіших напрямів освіти і виховання особистості. Дослідження проблеми патріотичного виховання школярів ґрунтується на фундаментальних працях у галузі національної системи виховання, концептуальних положеннях національної освіти та виховання: (А. Алексюк, І. Бех, О. Вишневський, Т. Усатенко).

Аналіз наукових праць О. Коркішко дав можливість стверджувати, що на різних етапах розвитку суспільства поняття патріотизму набувало оновленого змісту. Проте його головні риси: любов до Батьківщини, відстоювання її інтересів; боротьба за її волю, честь і славу;  любов до народу, родини, сім’ї; обстоювання та відродження рідної мови, науки, освіти, культури, мистецтва, духовних традицій народу; зміцнення дружби між народами, є актуальними і сьогодні. А. Макаренко визначив, що патріотизму не вчать, його виховують. Він розглядав процес виховання громадянина як один із найважливіших і найскладніших. «Виховати громадянина – значило виховати патріота, сформувати в нього такі якості, які б свідчили про належність цієї молодої особи до великої держави…»  У новітній науково-педагогічній, філософській та психологічній літературі патріотичне виховання трактується як виховання, що формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу,  любов до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє.

Щоб краще впровадити Концепцію національно – патріотичного виховання в дію на базі нашого класу був створений гурток «Джура». Це ціла система по вихованню справжнього патріота. Українці-єдина в світі козацька нація. Козацтво є дисциплінованою організацією українського народу, його формою організації і самозахисту в умовах лихоліття. Запорозьке козацтво-гордість української нації. На базі козацької педагогіки та звитяги була побудована програма гуртка Джура. Програма гуртка направлена на використання  досвіду наших предків по вихованню підростаючого покоління, виконання законів кодексу «лицарської честі», який передбачає:

- любов до батьків, рідної мови, вірність у коханні, дружбі, побратимстві, віддане ставлення до Батьківщини – України;

- готовність захищати слабших, молодших;

- шляхетне ставлення до дівчини, Матері, Жінки, Бабусі;

- непохитну відданість ідеям, принципам народної моралі, духовності;

- відстоювання повної свободи і незалежності особистості, народу, держави;

- турботу про розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів, бережливе ставлення до рідної природи, землі;

- цілеспрямований розвиток власних фізичних і духовних сил, волі, можливостей свого організму;

- уміння скрізь і всюди чинити шляхетно, виявляти інші чесноти;

- не шкодити своїми діями іншим.

Головною метою програми є формування та розвиток повноцінної особистості, гармонійної людини, патріота Батьківщини.

Усі заняття в гуртку спрямовані на поглиблення знань учнів, розширення їх кругозору, виховання загальнолюдських християнських цінностей, формування світогляду громадян незалежної демократичної держави, сповнених національної гідності та поваги до інших народів.

У гуртку козацько-лицарського виховання «Джури» учні ознайомлюються з визначними подіями з історії рідного краю, вивчають історію запорізького козацтва, займаються туристсько-краєзнавчою роботою. Більшість занять носить практичний характер з елементами змагань та інтелектуальних ігор на виховання національної свідомості, духовно багатої зорієнтованої на творчу діяльність особистості, щоб вона змогла знайти себе в сучасному суспільстві. У гуртку виховується розвинена людина зі стійким характером, сильною волею, добрим серцем та чистою совістю.

Зміст програми навчання структурований за такими розділами:

1. «Мій рідний край».

2. «Гей ви, хлопці, славні запорожці».

3. Духовні цінності запорізьких козаків.

4. Учнівське самоврядування.

5. «Козацькому роду нема переводу».

6. «Козацькими стежками».

7. Від козацьких забав до олімпійських вершин.

8. «Слава козацька не вмре, не загине…».

9. Підсумкове військово-спортивне свято.

Перевірка та оцінювання знань, умінь та навичок учнів здійснюється під час виконання практичних завдань, а також у формі вікторин, конкурсів та змагань.

 Основна педагогічна ідея досвіду:

- формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;

- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

- прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;

- виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції;

- утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;

- формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;

- формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю.

Технологія реалізації ідеї.

Найголовнішою проблемою сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України є проблема радикальної перебудови у сфері виховання - передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури  народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України. Тому  необхідно дійти до кожного учня, сформувати в дитини потребу до самовираження.  Дитина хоче бути значною, соціально самостверджуватися, тому основним виховним завданням - вважаю реалізацію особистісно - орієнтованого підходу до виховання.

Учитель - учень - єдина духовна спільнота, а життєвий шлях дитини - шлях радості. Головне в моїй роботі - виховання учня як особистості. І в це поняття я вкладаю духовну збагаченість, широкий світогляд, ерудицію, високу моральність, товариськість, здатність впливати на рішення й діяльність колективу.

Усю систему навчально-виховної роботи в класі спрямовую на виховання національно-патріотичної свідомості особистості учня.

Мене цікавить не лише питання навчання та ставлення до нього, а й рівень вихованості учня, його розуміння життя, ставлення до своїх батьків, друзів,  бо успіх виховної роботи класного керівника багато в чому залежить від глибокого проникнення у внутрішній світ дітей, від розуміння їхніх переживань та мотивів поведінки. Тому вивчити, чим живе учень, які його інтереси й нахили, особливості волі й риси характеру, - це означає знайти правильний шлях до серця,  використати найдоцільніші методи педагогічного впливу. І, знаючи особливості учнів, їхні інтереси, рівень вихованості, мені легше скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи з класом.

Під час планування виховної роботи керуюся моделлю виховної системи: 

 

Враховую ступінь зайнятості дітей навчанням та іншими суспільно корисними справами, рівень їх досвіду та організаційних навичок.

Перед плануванням роботи заздалегідь продумую коефіцієнт виховної дії класних години, тобто думаю не тільки про зміст і обсяг інформації, але й про враження, яке вона справлятиме на учнів.

У своїй роботі керуюсь основними принципами  виховання.

 

Прагну працювати творчо, а тому завжди пам’ятаю слова В.Сухомлинського: «Якою талановитою не була б людина, але якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим педагогом». Прагну самокритично оцінювати свою діяльність, її результати, намагаюся швидко адаптуватися в умовах соціальних змін. І вірю, що успіх приходить лише до того, хто його прагне, хто вміє максимально використати все найкраще із власних внутрішніх ресурсів.  

Форми, методи, прийоми, засоби.

Спираючись на досягнення сучасної педагогічної науки, використовуючи методи народної педагогіки, я шукаю нових підходів у вихованні,  які б відповідали потребам у розвитку компетентної особистості, були б спрямовані на прищеплення моральних цінностей.

Виховна система  класу передбачає формування інтелектуального, морального, комунікативного, естетичного і фізичного потенціалів учнів, який володіє цілісною системою знань про навколишній світ, практичними уміннями і навичками, засобами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе, до соціуму, навколишньої дійсності.

Вирішення завдань виховної роботи здійснюю за напрямками:

 

Сучасне виховання базується на системі цінностей, які через культуру, традиції, філософію, релігію вказують на вектор виховних зусиль, формують виховний ідеал. Вище йшлося про громадянські й національні цінності. Існують цінності сімейного життя: вірність, довір'я, піклування про дітей, піклування про батьків і старших у сім'ї, взаємоповага і любов до батьків, злагода в сім'ї, здоровий спосіб життя, культура праці, дотримання народних звичаїв і традицій, пам'ять про предків, гостинність, гігієна сімейного життя.

Виховна робота в класі – цікава та різноманітна, поєднує в собі традиційні форми та методи роботи класного керівника (години спілкування, класні збори, свята, виставки-конкурси, вернісажі творчих робіт, відверті розмови, інтелектуальні ігри, турніри) та нетрадиційні (тренінги, проекти, анкети думок, колажі, пошукові ігри, акції, художні галереї та ін.), застосування яких вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування в різних видах соціально значущої діяльності: методи педагогічного впливу, методи соціальної взаємодії, методи самоорганізації життєдіяльності школярів.

Класні години намагаюся проводити не лише у формі лекцій, а й у формі вільного дискусійного спілкування, де учні вчаться сперечатися не за допомогою гучного голосу, а завдяки силі переконання. Головне, щоб діти навчилися спілкуватися.

Як класний керівник я досягаю поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, навчаючи їх підготовці та організації колективних творчих справ класу. 

Для реалізації   мети я розробила проект виховання національної свідомості «Я - патріот»,  де врахувала вікові особливості школярів, матеріали рідного краю та можливості школи, нашого, селища. Впровадження цього проекту почала з 5класу.

Проект складається з таких розділів:

Розділ І     «Україна – наш спільний дім» (5-7 класи).

Розділ ІІ    «Я – громадянин - патріот незалежної держави України»

(8-9класи).

Багато часу приділяю морально-етичному вихованню. Навчаю учнів бачити у всьому красу : у житті, довкіллі , поведінці людей, їхній зовнішності.  Проводжу багато бесід про культуру поведінки, спілкування, зовнішній вигляд, красу взаємин із однолітками, друзями, батьками.

Як і кожен класний керівник знаходжуся в постійному пошуку інноваційних концептуальних підходів до здійснення взаємодії з учнями з метою виховання свідомого громадянина своєї держави.  Своїх вихованців у майбутньому хочу бачити людьми вихованими, порядними, успішними .

Результатом  застосування є забезпечення сприятливими умовами в Україні особистості для самореалізації відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку професіоналізму, високої мотивації до праці як основи  конкурентно  спроможної  особистості, зростання рівня патріотизму в країні, зростання соціальної і трудової активності населення, його внеску до розвитку основних сфер життя, подолання екстремістських проявів окремих груп населення та інших негативних явищ, відродження духовності, соціально-економічна і політична стабільність та зміцнення національної безпеки.

За три роки роботи з класом за  проектом  «Я - патріот»,  є реальні результати:

• сформовано потребу кожної особистості до самореалізації в житті сім'ї, школи, країни;

• іде процес становлення громадянської позиції та вміння її відстоювати;

• формуються риси загальнолюдської моралі як основи духовності майбутнього національно свідомого громадянина України.

Критерії ефективності. Педагогічний досвід відповідає тенденціям суспільного розвитку, дає високу результативність, сприяє оптимальному витраченню сил і засобів педагогів і дітей для досягнення стійких позитивних результатів навчання, виховання і розвитку.